Генеральна менеджерка Global HR Solutions Анастасія Шевченко виступила спікеркою гала-форуму про жіноче лідерство GALA: UKRAINE — WOMEN’S IMPACT

Коментує Анастасія Шевченко:

«Мені пощастило взяти участь у неймовірній події GALA: UKRAINE — WOMEN’S IMPACT, гала-форумі про жіноче лідерство, силу духу та взаємопідтримку у часи великих трансформацій.

Жінки-лідерки щиро ділилися інсайтами, ми говорили про те, як ми створюємо зміни, керуємо бізнесом, які перед нами виклики та можливості, заглибилися у сфери Tech & Digital, поговорили про ментальне здоровʼя та жіночу стійкість. Серед спікерок було чимало крутезних і знаних в Україні лідерок, тож захід був надзвичавйно цікавим.

​ Сьогодні стратегічне управління людьми і емоційна робота з лідерами — це вже не два різні світи. Ми не можемо будувати стратегію, не відчуваючи, у якому стані ті, хто має її реалізовувати.

Саме тому зараз в LHH найбільш популярні саме програми для лідерів та команд, які вчать краще знати своїх людей, а людей вчать знати себе, розуміти, що саме ви любите робити і робите надзвичайно добре. Найбільше внутрішньої сили потребує саме поєднання раціонального й емоційного — уміння залишатися лідером, коли поряд інші лідери втомлені, розгублені, або навіть вигоряють.

Як жінка-лідерка, я навчилася не боротися з цією глибиною, а приймати її. Слухати, давати простір, не намагатися «підняти» силою, а стати тим тихим стрижнем, який дозволяє іншим знову відчути опору. У такі моменти важливо не просто керувати, а зберігати людяність — і це, я вірю, найбільша сила сучасного лідерства.

Як жінка, я дозволяю собі бути емпатійною. Це не слабкість — це новий тип сили, який зараз формує майбутнє лідерства. Мабуть, найважче — це не обирати між стратегічним управлінням і емоційною підтримкою, а встигати залишатися собою між ними.

Ми живемо у час, коли лідери часто тримають усе всередині. Іноді просто потрібно, щоб поруч була людина, яка розуміє, не засуджує, не радить — просто слухає. Для мене сила — це вміння бути цією людиною. А щоб не вигоріти самій — я створюю свої внутрішні опори: команда, спорт, тиша, робота з сенсами. Це мій спосіб берегти себе, щоб мати сили берегти інших.

Формуйте свій перелік активностей, які надихають вас та дають силу й енергію. І памʼятайте — спочатку потрібно одягти «кисневу маску» на себе, а вже потім рятувати та підтримувати всіх навкруги.

На наших жіночих плечах зараз дуже серйозні екзистенційні виклики, і я щиро радію, коли є такі заходи, де ми можемо в синергіі підтримати одна одну».